Марія Заньковецька: легенда української сцени

«Вогнем, жагою, пориванням

Вона серця палила всім;

Страждання граючи, стражданням

Сама була вона живим.

І руки Чехова й Толстого

Благословляли їй дорогу,

І Мирний голову клонив

Благоговійно перед нею,

І Лисенко її любив

Співучо-ніжною душею…»

                    Максим Рильський

Справжньою окрасою національної сцени і зіркою театрального простору  на зламі XIX-XX ст. стала Марія Заньковецька. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса і саме їй вдалось, у створюваних сценічних образах, стати справжнім символом української жінки. У зеніті слави перед актрисою схиляли голови видатні мужі, їй пропонували «золоті гори», запрошуючи перейти на російську сцену. Вона ж лишилася вірною українській сцені, віддавши їй до кінця своє чудове мистецтво і талант.

Історія життя Марії Заньковецької – це історія любові. Любові - до Миколи Садовського,  до мистецтва і до України. Про цікаві, і не всім відомі сторінки біографії чудової жінки та успішної актриси з великою українською душею, Марії Заньковецької,  розповідається у радіожурналі «Заручена зі сценою», який підготували  працівники нашої книгозбірні з нагоди 165-ї річниці від дня її народження.