28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці

Після Вознесіння  Господнього, яке сталося на очах Матері, земний шлях Богородиці був ще досить довгим і плідним. За різними даними, після Вознесіння Ісуса Христа  Діва Марія  жила на землі від 10 до 22 років. Все земне життя Богородиці вкладається у 72 роки. Вона жила у апостола Івана(Іоанна Богослова), який прийняв Її до себе в дім за заповітом Господа Ісуса Христа. Їй призначено було разом з апостолами нести у світі Вчення Христа. Богородиця раділа успіхам Сина. Пресвята Матір Христова стала для всіх учнів Христових спільною Матір’ю. Вони разом з Нею молилися і з великою радістю слухали Її повчальні бесіди про Христа.

19 серпня - давнє народне свято - Другий Спас, або Яблучний Спас.

Як виник Яблучний спас?
Багато свят мають свою легенду, не виняток і Яблучний спас. Історія свята припадає на час, коли Христос готував своїх учнів до майбутніх подій. Існує легенда, що Месія зійшов зі своїми найближчими учнями Іваном, Петром та Яковом на гору Фавор для традиційної молитви. Втомлені апостоли заснули і не застали моменту, коли почалося Преображення Господнього. Вони прокинулися від сяйва - незвичайного світла, який вивчав Христос. Близько вчителя апостоли помітили Іллю і Мойсея, які розмовляли з ним про похід в Єрусалим для здійснення подвигу спокути. Несподівано на гору опустився туман і апостоли почули голос Господа: «Той син мій вибраний, у якому моє благовоління». Учні злякалися, впали ниць і лежали так, поки Ісус не доторкнувся до них. Святий звернувся до них з проханням не розповідати про події, поки не здійсниться кару. Таким чином, учні стали першими людьми, хто усвідомив, що Ісус Син Божий. Це і є приводом до святкування Яблучного спаса.

У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».