"... Це справді непересічна жінка" (5 червня минає 140 років з дня народження Ольги Бачинської - сподвижниці галицької кооперації.)

В м.Стрий Львівської області завдяки гостинності стриян є можливість відвідати Музей Ольги Бачинської та почерпнути з історії розвитку кооперативного руху в Україні початку ХХ століття.
Ольга Бачинська - сподвижниця галицької кооперації, яка очолювала важливу економічну установу, а саме у 1924 р. її обрано до дирекції "Маслосоюзу", цю посаду займала до 1939 р. І той самий час Ольга Бачинська поряд з Наталею Кобринською є засновницею феміністичного руху на Галичині. Прошу не сплутувати з різними сучасними течіями, оскільки галицькі феміністки того часу наголошували, що завдання, які стоять перед українським жіноцтвом значно складніші, бо вимагають активної громадянської позиції і саможертовного включення у боротьбу за національне визволення, вони перші (Мілена Рудницька) виносили питання про сталінський Голодомор в Україні на міжнародну арену.
Ольга БачинськаОльга Тишинська народилась 5 червня 1875 року в селі Сучава на Буковиі, в родині Антіна Тишинського, залізничного урядовця, та Фелікси-Марії (з дому Шутера), яка походила з німецької родини.

Ольга навчалась спочатку у Станіславові, в початковій жіночій школі, з 1888 по 1889 у загальній шестикласній школі в Коломиї. На той час, здобути вищу освіту для жінок було неможливо. Лише небагатьом і найстійкішим і впертішим вдавалося вчитися. Фахову освіту Ольга здобула у Львові в приватній торговельній школі, яку закінчила в травні 1896 року. Тут вона успішно опанувала курс бухгалтерії. У пошуках праці за фахом Ольга зрозуміла, що жінці це зробити дуже складно. На той час вважалося, що раз чоловік має утримувати родину, то саме він має бути працевлаштованим.
І єдиним шансом для Ольги було влаштуватися в кооперативне підприємство, яке в той час тільки починає створюватися. 1 червня 1898 року дирекція "Каси Задаткової" (кредитівки) в Стрию пропонує їй посаду книговода (бухгалтера). З того часу більше ніж півстоліття Ольга Тишинська живе і працює в Стрию.
6 лютого 1909 року вона виходить заміж за відомого адвоката, секретаря Надзірної Ради "Маслосоюзу" Іларіона Бачинського. При цьому не припиняє працю для громади. Цікава ремарка, що Іларіону робили зауваження, що не варто пов’язувати своє життя з Ольгою, "бо вона є жінкою, що їздить на бричкі на рівні з чоловіками!". Але достойною була і його відповідь: "саме таку жінку я шукав".

Грамота Ользі Бачинській від МаслосоюзуСтрого розплановуючи свій робочий день вона знаходила час на працю в різних товариствах Стрия і Львова. Була мотором до влаштування різних імпрез, виставок, урочистостей. Коли б переглянути протоколи всіх культурно-освітніх, добродійних, господарських, спортивних, музичних громадських організацій Стрийщини, то можна було б зробити висновок, як солідно і точно виконувала свої обв'язки п. Бачинська (товариства "Міщанська Бесіда", "Рідна школа", філії "Просвіти", "Пласт", "Сільський господар", кооператив "Труд", музей "Верховина", Церковне братство та інші). Є свідчення, що Бачинська брала участь у роботі 14-ти громадських товариств. Кооператив "Труд" вона створювала, як жіночий кооператив, який об'єднував швей.

Її сучасники згадують, що з Бачинською справді було легко працювати: ніколи не підведе, нічого не забуде, не спізниться, завжди спокійна, усміхнена і опанована. А що задумає - переводить в життя.

Ольга Бачинська отримала прізвисько "залізний касієр" багатьох організацій, вміла не тільки орудувати касою як фахівець, але була справжнім митцем в добуванні готівки для товариств.

В 1912 році в Стрию було створено "Товариство руських женщин" (пізніше "Союз українок"), де Бачинська була головою і касиром. Весь той час Бачинська працювала тут. При її праці це товариство закупило нерухомість при вул. Словацького, спорудивши будинок Українського Захисту.

Ольга Бачинська бере участь у будівництві цього сирітського притулку; сама часто стоїть коло церкви з пушкою і вперто повторює прохання: "Прошу о даток на українські сироти". З початком І-ї світової війни О. Бачинська організувала допомогу харчами і ліками українським Січовим Стрільцям, які перебували в Стрию. Вона також опікувалась українцями у виселенському таборі в Гмінді, у воєнний час.

Бачинська була першою, що звернула увагу на долю домашньої прислуги: дівчата працювали в польських, німецьких чи єврейських сімях, де їм важко доводилося. Вона організувала "Товариство опіки над слугами і домашніми помічницями". Це товариство займалось просвітою домашніх служниць, а в 1936 році Бачинська налагоджує спочатку 3-місячні господинські курси для дівчат, а потім 1-річну "Господинську школу".

Під час тяжких німецької і другої більшовицької окупації п.Бачинська перебувала в Стрию. Останні роки прожила в бідності і скромності. Радянська влада не оцінила внеску в економічний кооперативний розвиток, ні в соціальну опіку над сиротами чи громадські ініціативи Ольги Бачинської і призначила 9 рублів пенсії.

Це дуже короткий нарис з життя галицької феміністки та кооператорки Ольги Бачинської. Цікаво, що одне іншому давало поштовх до розвитку на початку ХХ ст., коли жінкам бракувало саме таких організацій заснованих на принципах демократичності і рівноправності, щоб проявити себе. А кооперативи потребували творчого і сміливого підходу до організації "автономної економіки", коли на ніяку державну підтримку українські селяни і селянки розраховувати не могли.